-
1 мати вплив
( про людину тощо) carry authority, carry weight -
2 crusty
adj1) вкритий кіркою (корою)2) твердий; жорсткий3) з осадком (про вино)4) дразливий; сварливий; черствий; різкий (про людину тощо)* * *[kresti]a1) покритий кіркою, корою; покритий струпами2) твердий, жорсткий4) дратівливий, сварливий, різкий (про людину, манери) -
3 carry authority
-
4 викрадений
(про літак, автомобіль тощо) hijacked, ( про людину) kidnapped, stolen, thieved -
5 принциповий
(про думки, рішення тощо) basic, conceptional, ( про людину) in principle, key, of principle -
6 зникати без сліду
(про людину, річ тощо) disappear without a trace, vanish without a traceУкраїнсько-англійський юридичний словник > зникати без сліду
-
7 take
In1) захоплення, взяття; здобуття, одержання2) виручка; бариші; збір (театральний)3) розм. получка4) улов (риби)5) здобич (на полюванні)6) оренда (землі)7) орендована ділянка8) мед. вдале щеплення9) друк. урок складача10) кін. кінокадр, дубльgive and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)
IIv (past took; p.p. taken)1) брати; хапатиto take smb. by the hand — узяти когось за руку
to take smb. to one's arms — обнімати когось
2) захоплювати, оволодівати, завойовуватиto take prisoners — захоплювати (брати) в полон
3) ловитиto take smb. by surprise — захопити когось зненацька
to take smb. at his word — спіймати когось на слові
4) привласнювати; брати без дозволу6) користуватися; діставати; набувати; одержуватиto take a taxi — брати (користуватися) таксі
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день
7) вибирати8) купуватиto take tickets — купувати (брати) квитки
I take bread here — я купую (беру) хліб тут
9) вигравати10) юр. успадковувати11) видобувати; збирати12) сприймати; реагуватиto take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є
13) розуміти, тлумачитиto take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось
14) гадати, вважати15) охоплювати, оволодівати16) захоплювати; приваблювати17) мати успіх, ставати популярним18) записувати, реєструвати; протоколювати19) фотографувати, знімати20) виходити на фотографії21) використовувати як приклад22) уміщати23) чіплятися, застрявати; заплутуватися24) одружуватися; виходити заміж25):с.г. the cow took the bull — корова злучена
26) мед., с.г. прийматися; діяти27) споживати, приймати (їжу тощо)28) тех. тужавіти, тверднути29) їздити (на таксі тощо)30) орендувати; наймати31) запрошувати, наймати на роботу32) передплачувати (газету тощо)34) вступати (на посаду)38) набувати (вигляду, форми)39) переборювати, долати (перешкоди)40) відкривати (комусь таємницю)41) вивчати (ремесло тощо)42) вести (заняття тощо)to take the evening service — церк. правити вечерню
44) носити, мати розмір (ноги тощо)45) зазнавати (покарання, втрат тощо)46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)47) заразитися; захворіти48) піддаватися (обробці тощо)49) убирати, поглинати, усмоктуватиtake aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька
take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця
away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати
to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися
take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)
take from — знижувати, ослабляти
take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)
take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати
take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь
take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)
take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти
take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)
take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)
to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище
to take a drop — випити, підпити
to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом
to take courage — кріпитися, мужатися
to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися
to take fire — спалахувати, займатися
to take heart — мужатися; не занепадати духом
to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним
to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати
to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)
to take it easy — не поспішати, не напружувати сили
I take it that... — я гадаю, що...
to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось
to take oath — присягати, давати клятву
to take part in smth. — брати участь у чомусь
to take place — траплятися, відбуватися
to take possession of smth. — оволодіти чимсь
to take rise from smth. — виникати з чогось
to take root — пускати коріння, укорінюватися
to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником
to take smb. at his word — піймати когось на слові
to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх
to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати
to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину
to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани
* * *I [teik] n1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получкаgreat take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)
5) популярна пісенька, п'єса6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,7) пoлiгp. "урок" складача8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль9) мeд. пересадка ( шкіри)••give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка
II [teik] von the take — корисливий, продажний
(took; taken)1) брати; схопитиto take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]
to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку
to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку
to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.
to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку
to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками
to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей
to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі
to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло
to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями
take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу
take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу
take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати
2) захоплювати; опановувати, завойовуватиto take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)
to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених
he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити
a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан
to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину
to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька
to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу
pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів
3) привласнювати, брати ( без дозволу)who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує
he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить
he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати
they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку
his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг
4) користатися; одержувати; здобуватиto take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]
to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]
to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]
when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати
to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.
which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях
take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати
you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)
I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити
to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)
he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати
according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття
5) діставати, добуватиto take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати
to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти
6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]
how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє
take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує
I'll take it — добре, я згодний
I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися
to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.
I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик
to take a wager /a bet/ — йти на парі
to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати
take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!
7) сприймати, реагуватиto take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smthI can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйозtake it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони єto take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдитиto take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smthkindly — доброзичливо поставитися до чого-н.I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист8) розуміти; тлумачитиI take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати
I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати
to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.
your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися
to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає
I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]
let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим
take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!
we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити
9) охоплювати, опановуватиhis conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті
what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає
he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]
to be taken ill /bad/ — занедужати
10) захоплювати, захоплюватися; подобатисяto take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву
the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися
he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)
11) записувати, реєструвати, протоколюватиto take dictation — писати під диктування; писати диктант
12) знімати, фотографуватиto take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі
he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії
he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний
take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію
14) уміщатиthe typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату
15) вимагати; відніматиit takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння
it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу
this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей
it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку
it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати
it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти
it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити
it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком
she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати
wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся
he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)
a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині
16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях17) женитися; виходити заміжshe wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла
he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит
18) с.-х. прийматиthe cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]
19) прийматисяbefore the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося
the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися
the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися
20) починатися, розходитися, набирати силу21) aмep. схоплюватися, замерзатиthe pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися
22) ставати, робитисяto take sick — занедужати; приболіти
23) приймати (їжу, ліки)to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]
to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)
to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)
the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює
24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)
26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командуванняto take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)
to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)
to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком
to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]
take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)
to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору
to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію
30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона
31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)
to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)
32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось
to take the evening service — цepк. служити вечерню
34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати35) носити, мати розмір( ноги)36) зазнавати (покарання, втрати)37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти38) занедужати; заразитися ( хворобою)39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)40) вбирати, поглинати ( рідину)41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)42) to take to a place направлятися кудисьto take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]
he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]
to take across smth — перетинати щось, йти через щось
43)to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось
to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись
what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)
44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось
to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось
to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось
to take to one's bed — злягти, занедужати
47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось
to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось
to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось
to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось
to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось
51) рятувати щось, когось від чогось, когосьto take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось
to take smb off the job — відсторонити когось від роботи
52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послаблятиto take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось
55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когосьto take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)
56) to take smb through smth змусити когось зробити щосьto take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)
58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусьthe ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя
61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменникаto take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися
to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися
to take a run — розбігтися [порівн. *]
to take a jump /a leap/ — стрибнути
to take a leak — cл. помочитися
to take a look /a glance/ — глянути
just take a look at that — (ти) тільки глянь на це
to take a risk /a chance/ — ризикнути
to take (a) breath — вдихнути; перевести подих
to take an oath — дати клятву, заприсягтися
62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характерto take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу
to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)
to take place — траплятися, відбуватися
to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]
to take root — пустити корені, укоренитися
to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)
to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити
to take aim /sight/ — прицілюватися
to take counsel — радити; радитися
to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради
to take account — брати до уваги, враховувати
to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)
to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення
to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль
to take comfort — заспокоїтися, утішитися
to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати
take courage! — мужайся!, не бійся!
to take cover — сховатися; ховатися
to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок
to take warning — остерігатися; зважати на попередження
to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу
to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності
to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось
to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось
to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад
take and — aмep.; дiaл. взяти
I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові
to take a drop — випити, підвипити
to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого
to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]
to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир
to take the floor — виступати, брати слово
63) піти танцюватиto take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру
to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато
to take smth to pieces — розібрати щось
take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно
to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад
to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися
to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]
to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь
to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось
to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони
to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону
to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки
to take one's nook — змотати вудки, дати тягу
to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися
to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз
it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!
to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь
to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]
to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]
to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]
to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л
not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)
to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися
to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]
to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось
to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом
to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися
to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось
to take a load from /off/ one's feet — сісти
to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось
to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)
to take smb to task — див
task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]
64)to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи
to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом
to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось
to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески
to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою
take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див
time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!
-
8 антропологія філософська
АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА - в широкому розумінні - вчення про природу (сутність) людини; у вужчому - течія в західноєвропейській, переважно нім. філософії, що склалася у пер. пол. XX ст. А. ф. як спеціальна галузь започаткована працями Щелера і Плеснера (кін. 1920-х рр.). Її виникнення пов'язане з кризою класичних уявлень про людину та зі спалахом людинознавчих пошуків у кін. XIX - на поч. XX ст., із здобутками біології, психології, етології, медицини та інших наук, а також з передчуванням небаченої проблематизації людського чинника у наш час. Найближчі філософські передумови А. ф. - філософія життя Дильтпея та Ніцше, ідеї Фройда, феноменологія Гуссерля, натурфілософія Дриша; вона також увібрала біопсихологічні розробки Ікскюля, Келера, потому Болька, Портмана, Бейтендейка, Лоренца. Ознакою кризового стану класичного людинознавства Шелер вважав наявність на поч. XX ст. трьох різновидів уявлень: 1) греко-християнських (про Адама, Єву, творіння, рай, гріхопадіння); 2) греко-античних (самосвідомість людини вперше підноситься до поняття про особливий статус її у світі; в основі всього універсуму вбачають надлюдський розум, до котрого причетна людина - єдина з усіх істот); 3) природознавчих й генетично-психологічних уявлень (людина - достатньо пізній підсумок розвитку Землі, істота, котра різниться од попередніх форм тваринного світу тільки ступенем складності поєднання енергій і здатностей, які вже частково наявні раніше). Відсутність єдності між окресленими уявленнями спричинилася до спроби "на якнайширшій основі дати новий досвід філософських антропологій" (Шелер), наснажений пантеїстичним поглядом на людину як найдивовижнішу істоту, здатну трансцендувати себе, завдячуючи духові. Водночас дух розглядається як незвідний до філософської рефлексії. А. ф. притаманне прагнення осмислити укоріненість людини у світ та її якісну специфіку, яка розглядається у єдності органічних, душевно-емоційних, пізнавальних можливостей, культурних та соціальних імплікацій. Досліджуючи феноменологію органічних форм, Плеснер розглядає як визначальну сутнісну ознаку людини її ексцентричність: постійне хитання між необхідністю пошуків відсутньої рівноваги зі світом та намаганням усунути рівновагу, вже досягнуту в культурі й суспільному житті. За Геленом, людина відкрита світові через свою біологічну непристосованість, котра долається завдячуючи доцільній діяльності, створенню штучного середовища у вигляді культури та суспільних інститутів. Визначаючи людину як "творця й витвір культури", Ротхаккер і Ландман намагаються уникнути соціологічного редукціонізму в тлумаченні культури та людської сутності, визначаючи біопсихічні передумови моральності тощо. У руслі провідних ідей А. ф. формувались релігійна антропологія (Хенгстенберг, Гаммер, Ранер та ін.), педагогічна антропологія (Левіт, Гелен, Ротхакер та ін.), культурна антропологія (Ландман, Ротхакер та ін.), політична антропологія (Лемберг, Фюслайн, Риффель, Кальтенбрунер, Арендт, Рикер та ін.), історична антропологія ("нові французькі історики", близькі до школи "Анналів"), лінгвістична антропологія тощо. У кін. 60-х - на поч. 70-х рр. XX ст. у Мюнхені друкується фундаментальна п'ятитомна "Філософська антропологія сьогодні" (Больнов та ін.). 80-ті рр. позначено інтенсивною взаємодією А. ф. та герменевтики (7-томне видання "Нової антропології" під ред. Гадамера та Фогелера). Багато концепцій А. ф. (про органічну недостатність людини, ексцентричність, сублімативність, про деструктивність соціуму щодо природних підвалин людського буття та ін.) засвідчують її націленість на критичний перегляд класичних людинознавчих уявлень. Тяжіючи до багатьох "заперечних" (термін Шелера) посткласичних теорій людини, А. ф., на відміну від них, прагне водночас зберегти неперервність новоєвропейської світоглядної традиції, смисловими віхами якої стали, зокрема, антропологічне розмірковування, з одного боку, Канта, з іншого - Фоєрбаха. У Канта взаємопов'язані три зрізи антропознавства: теоретична антропологія (пізнання людини та її здатностей, передусім психічних), прагматична (пізнання людини в її практичних намірах та діях), моральна (розглядає людину в стосунку до всього, що та повинна створити, керуючись мудрістю, згідно з принципами метафізики моральних норм). Сучасні філософські антропологічні уявлення тяжіють до поєднання "позитивної" та "негативної" (заперечувальної) тенденції (остання особливо вияскравлена у Ніцше). Гайдеггер кваліфікує всю традиційну філософську гуманістику як вияв антропоцентричної зарозумілості людини, яка піднесла власне життя до "командного статусу всезагальної точки відліку", перетворила світ на "несвіт", зробила саму себе заручницею - засобом для втілення власних проектів панування над світом. Фуко показує, як на зміну бінарній антропологічній структурі класичної доби, елементами якої є істина й омана, приходить"тринарна структура" сучасної доби: людина, її безумство та її істина; він акцентує на когерентності антиномій антропологічної думки ("Історія безумства у класичну добу"). Логічним завершенням подібних тенденцій стала настанова Больнова щодо "сутності людини" як "відкритого питання": стикаючись із все новими виявами розмаїття сутнісних рис, ми не можемо достеменно знати, чи йдеться про певну їх сумірність, чи про непозабуту суперечність І. сторія філософсько-антропологічної думки в Україні позначена домінуванням ідеї про "вкоріненість людини у буття" ("сродність", "природовідповідність" у Сковороди). Ця ідея розгортається у взаємодію "внутрішньої" та "зовнішньої" людини. Проте переважання інтравертної світоглядної настанови "кордоцентричного персоналізму" постійно актуалізує питання про поєднання останнього з "Фавстовим началом" (Хвильовий, Юринець у 20-ті рр., антропологічний поворот 60-х рр., репрезентований школою Шинкарука). Філософсько-антропологічні розвідки Кульчицького (Мюнхен) наснажені спробою поєднати всі погляди на людину, які дає, побіч філософії, синтез природничих та гуманітарних наук, релігія та мистецьке відтворення "людського". Враховуючи кризовий стан сучасної культури, особливого значення для розмислу набуває питання про взаємодію близького до органічності шару "ендотимної підвалини" та близького до духовності шару "персональної надбудови". Слідуючи за Шелером, Кульчицький обстоює взаємодоповнюваність спроб "спіритоцентричного" та "біоцентричного" вивчення людини. Переваги цих спроб особливо унаочнюються при розгляді расово-психічних, геопсихічних, історичних, соціопсихічних, культурноморфічних та глибинно-психічних чинників, які зумовлюють характерологію укр. народу. Кульчицький акцентує на тому, що загальнолюдське існує у конкретних постатях національних чи епохальних (пов'язаних з історичною добою) типів, формування яких зумовлене національними та епохальними ("історично-часовими") психічними структурами.В. ТабачковськийФілософський енциклопедичний словник > антропологія філософська
-
9 філософія
ФІЛОСОФІЯ ( від грецьк. φιλοσοφία - любов до мудрості) - особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Наслідком цього осмислення є формування в сфері суспільної свідомості системи засадничих поглядів і світоглядних переконань, узагальнених уявлень і концептуальних побудов про сутність і граничні проблеми буття, людську присутність у ньому, можливості його осягнення людським розумом. Необхідність філософського осмислення світу закорінена в самій природі людської життєдіяльності, в постійній потребі трансляції людського досвіду та самоутвердження особистості, пошуку цілеспрямовуючих ідей. У духовному житті суспільства філософська культура, виконуючи притаманні їй функції, набирає ряду іпостасей. За своїм основним змістом Ф. відіграє роль світогляду і, як така, дає концептуальний вираз людського світовідношення - світовідчуття, світосприймання та світорозуміння, відношення мислення і буття, духовного і матеріального. Ф. націлена на вироблення системи ідей, які виражають певне ставлення людини до соціальної та олюдненої природної дійсності, духовного життя і тим самим визначають сукупність вихідних орієнтирів, що зумовлюють програму суспільної поведінки людини В. цьому відношенні Ф. покликана створити концептуальну основу для становлення і розвитку системи життєвих цінностей та ідеалів. Світоглядні ідеї та гуманістичні ідеали формуються в усіх сферах духовно-практичного освоєння дійсності - міфології, релігії, мистецтва, літератури, публіцистики, моралі, політики, буденної свідомості тощо. Проте від інших форм світогляду, зокрема міфології та релігії, які спираються на вірування та фантастичні уявлення про світ і людське буття, від буденного світогляду, що визначається традиціями і безпосереднім життєвим досвідом, від художніх форм світогляду, що ґрунтуються на чуттєво-образному зображенні дійсності, філософія відрізняється тим, що будує свою картину світу і місце людини в ньому на основі теоретичного осмислення суспільно-історичного досвіду, надбань культури та здобутків наукового пізнання, використовуючи раціонально-понятійні форми побудови світоглядних систем і логічні способи їх обґрунтування. Тим самим Ф. виробляє духовні передумови та логічні критерії свідомого пошуку і вибору розумної, найбільш придатної для практичних потреб системи світоглядних ідей і переконань. Для Ф. як світоглядної системи та системи суспільних цінностей характерні риси духовно-практичного освоєння дійсності, що робить її однією із форм суспільної свідомості і зближує з мистецтвом. Ф. як раціонально-понятійна і логічно обґрунтована побудова наділена рисами теоретичного освоєння дійсності, що надає їй статусу науки. Однак Ф. є особливою наукою. Вона виконує специфічні пізнавальні функції, що їх не бере на себе жодна з природничих чи соціогуманітарних наук або сукупність конкретно-наукового знання в цілому Я. к кожна наука Ф. має свій власний предмет і метод дослідження, властиве їйг специфічне знання. Предмет філософського дослідження окреслює коло загальнозначущих проблем, що хвилюють людство в конкретно-історичних умовах суспільного буття і потребують свого з'ясування та обґрунтованого розв'язання. Стрижневими серед них є проблеми істини, краси, добра і свободи та шляхів їх досягнення. В їх контексті Ф. розмірковує над питаннями про минуле, теперішнє і прийдешнє, про людську долю, життя і смерть, про вічність і швидкоплинність, про людський розум, його можливості і границі, про людську діяльність і цілепокладання, правду і справедливість, моральність і доброчинність, людяність (гуманність) і толерантність, волю і стражденність, приниженість і самоствердження, про мету і сенс людського життя, про щастя і шляхи його досягнення. Ці проблеми є наскрізними для всього людства, проходять через усю його історію і отримали назву "вічних проблем". Проте кожна історична епоха і досягнутий рівень людського пізнання ставлять, трактують і розв'язують "вічні проблеми" по-своєму, завдяки чому Ф. виступає своєрідним індикатором того, чим живе, чим стурбоване і про що мріє людство, які тенденції, сили і механізми його рухають. Це дало підстави нім. філософові Гегелю образно визначити Ф. як епоху, схоплену думкою. Істотними рисами філософського методу є умоглядність і раціональність, застосування засобів чистого розуму для усвідомлення і концептуального відтворення об'єктивної реальності. До основних з них належить аналіз і синтез, дедукція і індукція, порівняння і аналогія, абстрагування і узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного. Особливість філософського методу полягає ще й у тім, що він застосовується до пізнання природної і соціальної реальності не безпосередньо, а опосередковано. Вихідним матеріалом для філософського осмислення виступають багатоманітне формоутворення матеріальної і духовної культури, історія їх розвитку і актуальне функціювання, найважливіші досягнення природничих і соціогуманітарних наук З. цього боку філософія набирає іпостасі умоглядної рефлексії, роздумів, розмірковувань над усім багатством сукупного суспільно-історичного досвіду людства, виступає самосвідомістю культури, критичним переосмисленням ідеалів і цінностей, що склалися. Філософське знання, що продукується в процесі філософської рефлексії, виражається через систему філософських категорій і понять, що означають фундаментальні властивості буття, способи його людського членування і пізнання. Особливістю філософських категорій і понять є їхня гранична всезагальність, що надає їм характеру універсалій. Цим зумовлена та обставина, що їх зміст найчастіше визначається через альтернативні протиставлення і утворення парних концептуальних структур: матерія і дух, рух і спокій, причина і наслідок, суб'єкт і об'єкт, істина і омана, краса і потворність, добро і зло, свобода і неволя тощо. Нерідко філософське знання формується у вигляді філософських систем і вчень, які з певних світоглядних, пізнавальних і методологічних позицій дають витлумачення і розв'язання висунутих проблем. На відміну від природничих і соціогуманітарних наук, які намагаються із своїх положень максимально усунути суб'єктивний момент і відобразити об'єкт таким, яким він є самим по собі, безвідносно до суб'єкта, Ф. в основу своїх теорій покладає відношення суб'єкта до об'єкта, свідомо включає в свої побудови людський, оцінювальний момент, розглядає дійсність і людину в ній не лише з погляду сущого, а й належного, враховуючи людські цілі і проекції буття в майбутнє. При цьому Ф. не просто сприймає готові результати пізнання та факти формоутворень культури, а й досліджує шляхи виникнення їх, виявляє приховані смисли та тенденції розвитку людського буття, усвідомлює суперечності і потреби пізнання та практики, насамперед у галузі методу мислення і практичної діяльності, вдосконалення категоріального апарату Т. им самим Ф. набирає функції загальної методології. Це не означає, що Ф. претендує на роль наднауки чи науки наук або що вона володіє універсальною методою, яка безпосередньо відкриває істину. Свою загальнометодологічну функцію Ф. виконує тим, що, будучи умоглядним витвором і раціональною реконструкцією теоретичного та духовнопрактичного освоєння світу, створює загальне культурно-смислове, інтелектуальне поле і формує адекватний йому концептуальний лад мислення. Цим спонукає і скеровує пошук, постановку і розв'язання пізнавальних і практичних проблем. Особливо важливу методологічну роль відіграє Ф. на переломних етапах суспільного розвитку і наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними орієнтирами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Оскільки філософське знання і його теоретичні побудови не мають свого прямого експериментального забезпечення, вимога істинності щодо них не має повсюдного застосування. Вони далеко не завжди можуть бути перевірені на предмет істинності чи хибності. Пізнавальна значимість філософського знання нерідко оцінюється за його здатністю пробуджувати свідомість та будити думку, за його аналітико-синтетичними можливостями чи методологічною продуктивністю. Відомо, наприклад, що філософія Маха була методологічною опорою Ейнштейнові при створенні спеціальної і загальної теорії відносності в період кризи в фізиці в кін. XIX - поч. XX ст., хоч істинність цієї філософської системи в цілому викликає обґрунтовані сумніви. Ф. зародилася на ранніх фазах цивілізації в умовах поглиблення поділу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, поступового накопичення позитивного знання про процеси і явища навколишнього світу, яке вже не вкладалося в парадигми міфологічної свідомості. Перші філософські системи виникли в І тис. до н. е. в Китаї (Лао-Цзи, Мо-Цзи, Конфуцій), в Індії (локаята, веданта, йога); в VI - V ст. до н. е. в Стародавній Греції (Елейська школа, Мілетська школа, Геракліт, Демокрит, Епікур, Сократ, Піфагор, Платон, Аристотель), в І ст. до н. е. - II ст. в Стародавньому Римі (Лукрецій, Сенека, Аврелій) Т. ермін "Ф." вперше з'явився у Піфагора В. античних філософських системах з різних світоглядних позицій змальовувалася загальна картина світобудови і формувалися первісні уявлення про природу людини частково на основі систематизації позитивних результатів пізнання, а частково за рахунок припущень і вигадок. АнтичнаФ. мала синкретичний характер. В ній містилося власне філософське знання, яке в зародковій формі утримувало в собі майже всі філософські напрями, що розвинулися пізніше, хоч уже в стародавні часи в загальних рисах окреслились як окремі філософські дисципліни - метафізика, логіка, етика; філософські напрями - скептицизм, стоїцизм, містицизм, платонізм. Антична Ф. виступала формою систематизації конкретно-наукового знання, завдяки чому її характеризують ще як натурфілософію. Особливістю античної Ф. було також те, що вона в своїх системах і типах філософування відбивала цивілізаційні особливості стародавніх суспільств, типів культур і форм світосприйняття. Якщо західна антична Ф., орієнтуючись переважно на науку, заклала логіко-раціоналістичні традиції освоєння світу, то східна Ф., істотно спираючись на житейську мудрість, висунула на передній план духовно-емоційні форми, моральне удосконалення та духовно-вольовий самоконтроль. У наступні історичні епохи розвиток філософської думки супроводжувався істотними перетвореннями її предмета та суспільних функцій. Занепад античного суспільства і його культури, перехід до Середньовіччя викликали до життя свої типи філософської рефлексії, які відбивали основні суперечності епохи: з одного боку, безроздільне панування релігійної свідомості, авторитаризму церкви та релігійного укладу життя, з другого - поступове економічне зростання, розвиток мистецтва, природничих наук і викликаний ним певний технічний прогрес. На зміну античній Ф. в II ст. до н. е. - II ст. прийшов гностицизм, який синтезував античну Ф., християнське віровчення і східні релігії та наукові здобутки; в І - VIII ст. - патристика, що являла собою варіант релігійної Ф., який поєднував еллінські філософські традиції з християнським віровченням. Значне поширення патристика мала в Україні. Вона продовжила етичні традиції філософської думки Київської Русі. Перекази "ІЇІестидення" Василія Великого, яке вважалося своєрідною енциклопедією того часу, містили значний природознавчий матеріал і сприяли утвердженню світського світогляду, зокрема ідеї про працю як умову тілесного і морального здоров'я Я. к продовження патристики, в IX - XV ст. розвивається схоластика (Дуне Скот, Тома Аквінський, Бекон, Оккам), що характеризується теоцентризмом, синтезом християнського віровчення і раціоналізму. Найважливішими досягненнями схоластики були розробка способів і процедур логічного доведення, ідеї логічної машини, постановка проблеми про природу універсалій, подальше накопичення конкретно-наукових знань. У цей час розвиваються і елементи реалістичного світорозуміння (Ван Чун, Ібн Сіна, Ібн Рушд). В XIV - XVI ст. в Європі розвивається Ф. Відродження. Вона охоплює соціально-філософський напрям (Петрарка, Еразм Роттердамський, Мор, Кампанелла, Монтень) та натурфілософію (Парацельс, Бруно, Кардане, Коперник, Галілей). Ф. Відродження характеризує перехід від теоцентризму до антропоцентризму, вона формує гуманістичний світогляд, висуває ідеї нового соціального і державного устрою В. она має антирелігійне і антисхоластичне спрямування, виробляє наукові погляди на світобудову, обстоює суверенність наукового мислення та істин науки, започатковує методологію механіцизму. Становлення Ф. Нового часу тісно пов'язане з епохою формування буржуазних суспільств у Європі, великими географічними відкриттями і важливими досягненнями природознавства. В XVII ст. видатними мислителями - Беконом, Декартом, Гоббсом, Спінозою - створюються філософські системи, які відстоюють матеріалістичний погляд на світ, виробляють раціоналістичні та емпіричні засади наукового методу, осмислюють взаємозв'язок розуму і досвіду, чим закладають методологічні передумови теоретичного та експериментального природознавства. Чітко заявляють про себе раціоналізм і емпіризм як альтернативні методологічні системи. Ф. європейського Просвітництва XVIII ст. (Локк, Вольтер, Руссо, Монтеск'е, Гольбах, Гельвецій, Дідро, Лессінг, Шіллер, Гете) розкрила багатоманітність підходів до осмислення природної і соціальної дійсності, взаємозв'язку людини і суспільства, суспільства і держави на основі ідеї природного права та свободи, показувала силу знання і просвіти в суспільному житті. В ній на передній план вийшов філософський матеріалізм, досягла завершеності методологія механіцизму. Утворилися широкоохватні системи об'єктивного (Ляйбніц) та суб'єктивного (Берклі, Г'юм) ідеалізму. З відокремленням від філософії математики, фізики, астрономії, біології тощо натурфілософія поступово втратила своє значення. Поширення ідей європейського Відродження та Просвітництва в Україні припало на XV - XVIII ст. і відбувалося в умовах наростання соціального, національного та релігійного гніту, посилення інтересу до рідної культури, історії, мови, пробудження національної свідомості, що обумовило його особливості. Дрогобич, Русин, Оріховський, Смотрицький, Потій, Могила, Галятовський, Баранович, Вишенський у формі релігійної полеміки відображали боротьбу укр. народу за своє соціальне і національне визволення, проголошували ідеї політичних свобод, патріотизму, служіння спільному благу, соціальної справедливості. Розвиток ідей гуманізму і просвітництва тісно пов'язаний з діяльністю в Україні братств і братських шкіл, особливо з Острозькою, Львівською та Київською. Вчені КМА (Гізель, Козачинський, Кониський, Прокопович, Тодорський, Яворський) розвивали науково-просвітні ідеї, розробляли гуманістичне вчення про людину, природне право та суспільний договір, відстоювали раціонально-логічними засобами православне віровчення. Великий філософ, просвітитель, гуманіст і свободолюбець Сковорода розробляв етичне вчення, серцевиною якого була проблема людини, її внутрішнього світу і морального вдосконалення. Від нього веде філософський напрям, який був розвинутий Юркевичем і отримав назву Ф. серця, що справила помітний вплив на філософську думку інших країн. Визначним явищем у розвитку світової філософської думки стала класична нім. Ф. друг. пол. XVIII - перш. пол. XX ст. (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах), яка витворила розгорнуті філософські системи на основі принципу тотожності мислення і буття, дала осмислення колізій тогочасного суспільства і пізнання, проблем розуму та його границь, досвіду і практики, діяльності як опредмечення і розпредмечення, моральності і свободи; висвітлила діалектику як особливий тип світогляду і мислення Н. а рос. ґрунті ідеї класичної нім. Ф. у поєднанні з матеріалізмом активно розвивали Герцен, Огарьов, Чернишевський, Добролюбов, Писарєв, створивши ідеологію революційного демократизму Р. ос. релігійна Ф., яка поєднувала християнський платонізм, шеллінгіанство і містику, розглядала православне віровчення як розуміння всезагального буття і рос. ментальності (В. Соловйов, Флоренський); розвивала в річищі релігійного екзистенціалізму філософію особи і свободи (Бердяєв). Концепція соціальних і демократичних перетворень була провідною у творчості укр. гуманістів і демократів серед. XIX - поч. XX ст. Шевченка, Лесі Українки, Франка, вченихсуспільствознавців Костомарова, Потебні, Драгоманова, Грушевського, які пропагували ідеї соціальної і політичної свободи, національного визволення, соціальної справедливості і рівності, провідної ролі трудового народу в суспільно-історичному поступі, піднесення національної самосвідомості і розвитку національної культури та освіти укр. народу. В XIX та XX ст. виникає цілий ряд філософських течій, шкіл, систем і вчень, які набули глобального поширення і сформували сучасні типи світогляду та філософського мислення. В серед. XIX ст. в Європі виникає, а в кін. XIX та у XX ст. набуває поширення марксизм (Маркс, Енгельс), який створює діалектичний та історичний матеріалізм, матеріалістичне розуміння історії, формує діалектико-матеріалістичну методологію, застосовує їх до обґрунтування комунізму; соціал-демократизм, ідейні основи якого заклали Каутський і Бернштейн. Потужною філософською течією став позитивізм, що виник у XIX ст. і пройшов певні етапи розвитку: класичний (Конт, Дж.Ст.Мілль, Спенсер); емпіріокритицизм (Мах, Авенаріус); неопозитивізм, одним із виявів якого стала діяльність в кін. XIX - пер. пол. XX ст Л. ьвівсько-Варшавської школи (Твардовський, Лукасевич, Каторбинський, Айдукевич, Лесьневський, Тарський, Татаркевич, Балей, Мостовський), яка зробила вагомий внесок в аналітичну Ф., логіку і методологію науки, зокрема в філософський аналіз мови науки, розробку проблем логічних підстав науки і наукових теорій, теорії дедукції та індукції, систем некласичних логік та логічної семантики. Значна увага приділена проблемам психології, етики, естетики. Розширення логіко-філософської проблематики пов'язане з діяльністю в 20 - 30-х рр. XX ст. Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Гемпель, Фейгль, Нейрат, Гедель) та широкого кола співпрацюючих з ним мислителів (Франк, Найгель, Айєр, Кайл та ін.), який сформував напрям логічного позитивізму в Ф. науки. Центральна ідея - відмова від традиційних філософських методів і застосування концептуальних та технічних засобів формально-логічного аналізу наукового знання. Зробив значний внесок у розвиток сучасної формальної логіки і логіки науки. Окремі варіанти неопозитивізму містять праці Рассела, Бриджмена (операціоналізм), Поппера, а також лінгвістична філософія (Вітгенштайн, Мур, Райл, Остин, Тулмін), постпозитивізм (Кун, Лакатос, Феєрабенд). Значного поширення і впливу набули екзистенціалізм, започаткований в серед. XIX ст. К'єркегором і презентований творчістю Ясперса, Камю, Марселя, Гайдеггера, Сартра, близькими йому є Ф. життя (Ніцше, Дильтей, Вергсон, Шпенглер) та неофрейдизм (Фромм, Хорні, Салліван); прагматизм, започаткований в кін. XIX - на поч. XX ст. Пірсом і розвинутий Джемсом, Дж. Мідом, Шіллером, Дьюї; системний підхід (Берталанфі, Ешбі, Месарович), що сформувався в серед. XX ст., близько до нього прилягає структуралізм (Леві-Строс, Фуко, Малиновський, Парсонс); постмодернізм (Ліотар, Рорті.Деррида, Р. Варт та ін.), який вийшов на філософську арену в кін. XX ст. Дедалі більшого значення набуває Ф. космізму (Ціолковський, Вернадський). Сучасна Ф. являє собою складну і розгалужену систему знань, диференційовану не тільки за напрямами, а й за своїм предметом, утворюючи сукупність самостійних філософських дисциплін, що тісно взаємодіють між собою. Найрозвиненішими є філософська онтологія, пізнання теорія, логіка, методологія, соціальна Ф., філософська антропологія, моральна Ф., етика, естетика, Ф. історії, Ф. культури, Ф. науки, Ф. мистецтва, Ф. політики, Ф. права, Ф. релігії, феноменологія, праксеологія, герменевтика, аксіологія, історія Ф. Кожна дисципліна в межах окремих філософських напрямів і течій може істотно вар'юватися - відповідно до їхніх світоглядних і методологічних засад. У своєму розвитку Ф. умовно пройшла класичний (до серед. XIX ст.) і некласичний (XIX - XX ст.) періоди. Нині вона вступає в постнекласичний період, зумовлений кардинальними цивілізаційними зрушеннями на межі двох останніх тисячоліть - становленням інформаційного і високотехнологічного суспільств, екологічною, моральною, демографічною, антропологічною кризами, техногенними катастрофами тощо.В. Шинкарук, П. Йолон -
10 raw
1. n1) щось необроблене (сире); сировина2) (the raw) садно, болюче місцеto touch smb. on the raw — дошкулити, допекти комусь
in the raw — а) голяка, гольцем; б) у чистому вигляді, без прикрас
2. adj1) сирий, неварений2) недопечений, недосмажений; недоварений3) необроблений, сирийraw cotton — а) бавовна-сирець; б) негігроскопічна вата
4) невичинений5) гірн. незбагачений6) неочищенийraw oil — а) неочищена олія; б) сира нафта
7) розм. нерозведений; чистий, без домішокhe took it raw — він випив, не розводячи водою (про віскі тощо)
8) текст. не валяний (про сукно)9) фот. неекспонований (про плівку)10) розм. ненавчений; недосвідчений, необізнанийraw troops — військ. необстріляні війська
11) обідраний, позбавлений шкіри, кровоточивий; чутливий; подразненийraw place — подряпина; болюче місце
12) вогкий; холодний і вологий; сирий13) грубий, примітивний (про мистецтво тощо)14) різкий (про колорит)16) примітивний (про людину); неотесаний, грубий17) несправедливий, жорстокий; нечесний (про ставлення тощо)18) амер., розм. голий, оголений19) амер., розм. непристойний (про анекдот)3. vздирати шкіру; натерти, намулити* * *I [rxː] n( the raw)1) садно, хворе місце2) оголеність3) що-небудь необроблене, сире; сировинаII [rxː] a1) сирий, неваренийraw milk — сире /непастеризоване, некип'ячене/ молоко
raw water — сира /недистильована/ вода; недоварений, недосмажений, непропечений
2) cпeц. сирий, необробленийraw material /product/ — сировина
raw brick — бyд. невипалена цегла
raw cotton — бавовна-сирець;; фapм. негігроскопічна вата
raw silk — шовк-сирець; шкір. невичинений; гipн. незбагачений; неочищений
raw sugar — нерафінований цукор; тeкcт. неваляний ( про сукно); кислий ( про перегній); фoтo неекспонований ( про плівку)
3) ненавчений, недосвідчений4) обдертий, позбавлений шкіри, який кровоточить; чутливий; роз'ятрений ( про шкіру)raw sore /flesh/ — садно
raw place — подряпина; садно; чутливе /хворе/ місце
5) нерозбавлений ( про алкоголь); чистий, без домішків6) вогкий, сирий; холодний, вологий7) грубий, примітивний ( про мистецтво); різкий ( про колорит); необроблений, шорсткуватий ( про стиль); примітивний ( про людину); грубий, неотесаний8) несправедливий, жорстокий, нечесний (про ставлення, відношення)9) aмep. голий, оголений10) aмep. непристойний, сальнийIII [rxː] vзсадити, стерти шкіру; натерти ( спину коня сідлом) -
11 thing
n1) річ, предмет2) справа, факт, випадок; обставина, обстановкаall things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все
3) pl майно, речі (дорожні); багаж4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі5) їжа; питво6) pl приладдя, начиння; побутові предмети8) розповідь; анекдот9) явище, річ, справа10) діло11) щосьthe important thing to remember — те, що важливо запам'ятати
the best thing is... — найкраще — це...
the right thing — саме те, що потрібно
the wrong thing — зовсім не те, що треба
12) деталь, особливість13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)it is just the thing — це саме те, що треба
that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше
14) дія, вчинок15) подія16) істота, створінняlittle thing — малятко, крихітка
17) розм. у звертанніdear thing — дорогий, любий
above all things — насамперед, головним чином
and things — тощо, і таке інше
for another thing — крім того; по-друге
for one thing — насамперед; для початку
in all things — в усьому, у всіх відношеннях
no great things — нічого особливого; так собі
of all things — от тобі й на!, треба ж!
sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно
the last thing — наприкінці; нарешті
to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися
to see things — марити, галюцинувати
* * *[aiç]n1) річ; предметa thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути
yce, — що має відношення до Японії
2) pl майноthings personal treal — юp. нерухоме майно
things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж
3) часто pl одяг, предмети одягуbathing /swimming/ things — купальний костюм
to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]
4) їжа; питвоsweet things — солодке, ласощі
5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту6) твір мистецтва, літератури; творінняan excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот
7) річ, явищеto look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)
to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися
8) звичн. pl обставини, станthe state of things — стан речей /справ/
tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє
things might go wrong — все може зірватися /провалитися/
that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!
we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще
9) справаI have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи
10) щось, дещоthe best thing is... — найкраще...
to say the right thing — сказати те, що треба
11) деталь, особливість12) щось дуже потрібне, важливе, підходящеthat's the thing — в тому то е справа, це саме головне
the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...
the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі
that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний
13) дія, вчинокI did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]
to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь
that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять
what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію
14) імен. створенняno living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина
you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!
15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ••spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності
in all things — у всіх відношеннях, у всьому
and thing s — та інше, тощо
and another thing, — ще одне
sure thing — aмep. напевно, звичайно
no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]
no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що
first thing — насампередnext thing — потімlast thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекатиthe same thing — те ж саме
for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку
for another thing — крім того; по-друге
of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!
above all things — насамперед; найбільше, головним чином
as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило
it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися
to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось
to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось
to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення
to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого
to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо
to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати
not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати
to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця
-
12 work
1. n1) робота, праця; труд; справа, ділоto be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь
to do no work — не працювати; нічого не робити
I have work to do — мені ніколи; я зайнятий
2) місце роботи; посада; заняттяin work — зайнятий; що має місце роботи
to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи
what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?
3) дія; вчинокbloody work — злодіяння; кровопролиття
dirty work — підлота, брудна справа
4) pl вчинки; діянняa person of good works — добродійник, благодійник
5) виріб; вироби; продукція6) твір, витвір, творіння; працяa learned (a historical) work — наукова (історична) праця
the work of God — рел., поет. боже творіння (про людину)
the works of God — поет. світ божий
7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання8) обробкаhot work — тех. гаряча обробка
9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль10) бродіння; піна при бродінніwork clothes — робочий одяг; спецодяг
work force — робоча сила; робітники, працівники
work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада
work hardening — тех. механічне зміцнення
work load — тех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження
work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк
health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія
2. v1) працювати, робити, трудитися2) служити, мати роботу (місце, посаду)3) примушувати працювати4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень5) приводити в рух (в дію)6) рухатися, бути в русі; ворушитися7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею8) розм. використовувати9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати3. v (past і p.p. тж wrought)1) діяти, справляти вплив (on, upon)2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці3) викликати, завдавати; спричиняти4) творити, створювати5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішуватиwork against (smb., smth.) — боротися проти (когось, чогось)
work around — військ. обходити, робити обхід
work away — продовжувати (наполегливо) працювати
work down — поступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати
work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися
work on — див. work away
work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися
work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)
work round — повернути (ся); обігнути
work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору
to work it — розм. досягти мети
to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)
* * *I n1) робота, труд; справа; діяльністьwork clothes — робочий одяг; спецодяг
to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати
to set /to go/ about one's work — приступати до роботи
to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати
I have work to do — я зайнятий, мені немає коли
at work — зайнятий на роботі, на постійній
to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)
loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає
the forces at work — діючі /рухомі/ сили
three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)
a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу
what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує
my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/
3) результат праці; виріб; продуктbad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір
works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]
a learned [a historical] work — наукова [історична]праця
collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів
the work of God — peл., пoeт., боже створіння ( про людину)
the works of God — пoeт. світ божий
4) дія, вчинокdirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння
a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння
5) результат впливу, зусиль6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язанняopen work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка
7) обробкаhot work — тex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь
8) фiз. робота9) дiaл. біль10) cпeц. піна при бродінні; бродіння11) cл. краплена кість••not dry /thirsty/ work — не брудна робота
to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.
to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;
II vto make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.
(worked [-t]; wrought)1) працювати, трудитисяto work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл
to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.
we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити
to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею
3) діяти, працювати; бути справним4) приводити в рух або в діюmachinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом
5) рухатися, бути в русі; ворушитисяconscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість
6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати впливto work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття
7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблюватиto work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання
this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу
8) ( work out) відпрацьовувати, платити працеюto work one's passage — відпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)
to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого
10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманюватиhe worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати
11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди
to work the ruin of smb — погубити кого-н.
the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху
the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати
to work wonders /miracles/ — творити чудеса
13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати15)to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.
to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.
16)to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.
to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори
17) (past, p. p. wrought)to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля
18)to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.
to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.
19)to work ( smb; smth) + прикметник — поступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан
to work smb free — звільнити кого-н.
to work smth tight — поступово затягувати що-н.
to work (oneself) + прикметник — поступово або з трудом приходити в який-н. стан
20)to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі
the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу
to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд
it won't work — це не вийде; номер не пройде
to work it — cл. досягнути мети
to work up to the curtain — миcт. грати "під завісу"
-
13 go
In (pl goes) розм.1) ходьба, рух, хідto be on the go — бути в русі (в роботі); розм. бути в занепаді; бути п'яним
2) обставина; становище; справаhere's a pretty go!, what a go! — оце так становище!
3) спроба, намагання4) ковток; порція (їжі)5) угода, домовленістьit's a go! — домовилися!, згода!
6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення7) розм. успіх; удача; успішний західto make a go of it — амер. домогтися успіху
no go — безуспішний, безнадійний
it's no go — тут нічого не вдієш, неможливо
8) хода9) кидок (у спорті)to give smb. the go — подати комусь сигнал діяти
all the go, quite the go — останній крик моди, предмет загального захоплення
first go — передусім, насамперед
at a go — відразу, зараз
the little (great) go — перший (останній) екзамен (на ступінь бакалавра гуманітарних наук у Кембриджі та Оксфорді)
IIv (past went; p.p. gone)1) іти, ходити2) прямувати; їхати, їздити3) подорожувати, пересуватися; рухатися4) ходити, курсувати5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникатиhe is gone — він пішов, його нема
6) працювати, діяти, функціонувати7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)8) доходити; дотягуватися; сягати9) пролітати, швидко плинути (про час)10) зникати; пропадати11) поширюватися, передаватися12) вступити в організацію, стати членом товариства13) бути в обігу15) розвалитися, зламатися, розколотися16) зазнати краху, збанкрутувати17) бути розташованим19) дорівнюватиtwenty shillings go to one pound — двадцять шилінгів дорівнюють одному фунту стерлінгів; у фунті стерлінгів двадцять шилінгів
20) звертатися; вдаватися по допомогу21) гласити, говоритися22) дзвонити, бити (про годинник тощо)23) умирати, гинути24) пройти, бути прийнятим (визнаним)25) продаватися (про ціну)28) підходити, личити (про одяг)29) займатися чимсь30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсьto go hunting — вирушати (ходити) на полювання
31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитисяto go large — амер. жити на широку ногу, розкошувати
32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щосьgo about — походжати; ходити туди і сюди; тинятися; циркулювати
go ahead — рухатися уперед; продовжувати; амер. іти напролом
go along — іти далі; продовжувати
go back — повертатися назад; відступати, задкувати
go behind — іти позаду; переглядати; вивчати (підстави)
go down — спускатися, сходити; потонути; заходити (про сонце); вщухати (про вітер); знижуватися (про ціни); програти, зазнати невдачі; їхати з центру на периферію
go forward — іти уперед, просуватися
go in — входити, заходити
go off — від'їжджати, відходити; тікати; втрачати свідомість; розізлитися; заспокоїтися; розм. виходити заміж
go on — іти далі; продовжувати
go out — виходити (з приміщення); вийти в світ (про книгу); погаснути; закінчуватися; вийти з моди; вийти у відставку; застрайкувати; закінчити університет
go over — перекинутися; переходити (в іншу партію тощо); бути відкладеним; перечитувати; повторювати
go round — кружляти, крутитися; обходити усіх по черзі; розм. приходити в гості по-простому
go through — пройти крізь; бути прийнятим; ретельно переглянути
go together — поєднуватися, гармоніювати
go under — тонути; гинути; розорятися; щезати, зникати; заходити (про сонце); амер. умирати
go up — підійматися, сходити (на гору); будуватися, зводитися (про будинок); зростати, підвищуватися (про ціни); вибухати; згоріти; амер. розорятися; їхати з околиці до центра
go with — супроводити; личити, пасувати
go without — обходитися, залишатися без
to go bad — псуватися, погіршуватися
to go wet — амер. почати пити; дозволяти продаж спиртних напоїв
to go bail — брати на поруки, ручитися
to go over big — амер. мати великий успіх
to go solid — амер. діяти одностайно
to be going strong — бути сповненим сил; процвітати
to go against the stream (the tide) — іти (пливти) проти течії; діяти, переборюючи опір
to go out of one's mind (senses) — збожеволіти, з'їхати з глузду
to go to hell (to pot, to the devil, to the dogs) — загинути; розоритися; розсипатися на порох
to go west — зайти (про сонце); померти, сконати
to go the pace — мчати щодуху; марнувати життя
to go out of hand — діяти негайно; амер. діяти необачно
to go off the hooks — з'їхати з глузду; пуститися берега
to go a long way — вистачати надовго (про гроші); багато зробити; мати велике значення; мати великий вплив
go to blazes (to hell, to pot, to the devil, to thunder, to grass)! — іди під три чорти (до біса, до дідька)!
go fly a kite!, go jump in the lake! — забирайся геть!
* * *I n; (pl goes)1) хід, ходьба, ходіння; pyx2) обставина, положення; несподіваний поворот справи3) спроба4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз5) угода; згода it's a go! домовилися!6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення7) успіх; удача; успішна справа8) хода9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)10) кapт. "мимо" ( вигук)II a; амер.бути в стані готовності; працювати ( безвідмовно) ( про апаратуру)III v(went; gone)1) іти, ходити2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином9) зникати; проходити; зникнути, пропасти10) поширюватися; передаватися11) передаватися ( по телеграфу)12) бути в обігу13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)18) дзвонити; бити, відбивати час19) умирати, гинути20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним21) витримувати, терпіти22) справлятися, долати24) спаровуватися25) бути на паях, паюватиto go share and share alike — ділити нарівно; взяти участь нарівні ( з ким-небудь); aмep. ставити ( яку-небудь суму); ризикувати ( якою-небудь сумою)
26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)28) бути ритмічними ( про вірші)29) отримувати ( допомогу)IV1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь4) to go against smth5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)14) to go to smth ставати ким-небудь15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь25) to go into a state приходити в який-небудь стан26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положенняto go into anchor — мop. ставати на якір
27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як іншіas things go — як ведеться, за нинішніх умов
28) to go to show that... свідчити31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатисяgo by! — кapт. пас!
-
14 trace
1. n1) звич. pl слід, відбиток (ноги тощо)to double on one's trace — заплутувати сліди (тж перен.)
to follow smb.'s traces — іти по чиїхось слідах
2) звич. pl сліди, залишки (чогось)no traces remained of the old castle — нічого (й сліду) не лишилося від старого замку
3) відбиток, результат, наслідок (чогось)4) незначна кількість (чогось)5) хім. сліди в аналізі; дуже мала кількість речовини6) амер. проторована стежка7) шлях, дорога8) риса9) запис (якогось самописного приладу)10) креслення на кальці11) траєкторія, траса12) трасування13) телеб. хід розгортки14) амер., військ. рівняння у потилицю15) посторонок16) буд. підкіс17) спорт. лижні18) вудкаto keep trace of smth. — стежити за чимсь
to force smb. into the traces — запрягти когось у роботу
to kick over the traces — вийти з покори, збунтуватися
to work in the traces — амер. а) працювати за шаблоном, іти протореним шляхом; б) працювати регулярно
2. v2) перен. намітити план дій (лінію поведінки)3) копіювати; знімати копію (тж trace over)4) калькувати (тж trace over)6) намічати, трасувати; провішувати лінію7) іти по слідах9) знайти сліди (ознаки)to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачено зв'язок
10) простежити, з'ясувати11) простежуватися; брати початок12) вбачати, знаходити14) роздивитися, розпізнати, розрізнити15) фіксувати, записувати (про кардіограф тощо)16) прикрашати візерунками* * *I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
15 racy
adj1) характерний; що зберіг природний смак; що зберіг сліди свого походження2) свіжий (про продукти)3) що має букет (про вино); запашний4) міцний, гострий (про запах тощо)5) пряний; пікантний (про сир тощо)6) живий, жвавий, енергійний7) яскравий, колоритний8) чистокровний, породистий9) амер. похітливий, хтивийracy of the soil — а) простонародний; б) яскравий, колоритний (про мову)
* * *[`reisi]a1) який зберіг природний смак; свіжий ( про продукти харчування); який має букет ( про вино); запашний, ароматний ( про чай)2) міцний, гострий ( про запах); гострий, сильний ( про насолоду)3) пряний; гострий, пікантний ( про сир); aмep. пікантний, непристойний4) живий, енергійний; "з родзинкою" ( про людину); живий, яскравий, колоритний ( про стиль)5) чистокровний, породистий ( про тварину) -
16 she
1. n1) жінка2) особа жіночої статі; дівчина, дівчинка3) самиця (про тварину)2. pron pers1) вона (про людину)2) він, вона, воно (про тварин, явища природи тощо під час персоніфікації)3) та (яка)she that believes — та, яка вірить
* * *I n1) жінка, дівчина, дівчинка, особа жіночої статі (на противагу чоловікові, хлопчикові); самка ( про тварину)IIpers pron (her)1) вона ( про людину); вона ( про самку тварини при персоніфікації); він, вона, воно (про судно, автомашину) -
17 empty
1. n звич. plпорожня тара; порожняк (про вагони тощо)2. adj1) порожній, пустий; незаповнений2) нежилий, незаселений (про будинок тощо)3) без вантажу, незавантажений (про транспорт)4) тех. без навантаження, холостий5) беззмістовний, пустопорожній6) легковажний, несерйозний7) розм. голодний, з порожнім шлункомempty glume — с.г. полова
3. v2) виливати; висипати3) переливати; пересипати4) впадати (про ріку)5) вивантажувати; зливати (пальне)6) пустіти; порожніти* * *I [`empti] n; перев.; pl1) порожня тара2) порожній вагон, порожня вантажівка3) pl; зaл. порожнякII [empti] a1) порожній, незаповненийempty goal — гол, забитий у порожні ворота; ненаселений, нежитловий ( про будинок); без вантажу, порожній (про транспорт); тex. без навантаження, холостий; фiз. вакантний, незайнятий, незаповнений
2) пустопорожній, беззмістовний3) легковажний, несерйозний ( про задум); легковажний, пустий ( про людину)4) голоднийIII ['empti] v1) спорожняти; осушувати ( склянку); виливати; висипати2) переливати, пересипати ( у що-небудь); вивантажувати; зливати ( паливо з баків)3) впадати (про ріку; тж. to empty oneself)4) порожніти -
18 red-headed
adj1) рудоволосий, рудий (про людину)2) червоноголовий (про птаха)3) червонокачанний (про капусту тощо)* * *a1) рудоволосий, рудий ( про людину)2) червоноголовий ( про птаха)3) червонокачанний, червоноголовий ( про капусту) -
19 he
1. pron2) він, вона, воно (про тварину, явище природи тощо)the dog stopped: he had heard a rustle — собака зупинився: він почув шарудіння
2. int* * *I n(тк.; nom)1) icт.; пoeт. чоловік2) чоловік, юнак, хлопчик, особа чоловічої статі3) самець ( про тварину)4) той, хто водить ( у дитячих іграх)IIpers pron (him)1) він ( про людину); він, вона, воно (про тварину, почуття, явище природи при персоніфікації); ( у розмові з маленьким хлопчиком) тиIII [hiː]int ха! ( виражає або презирство) -
20 tame
1. adj1) приручений, ручний; приборканий2) одомашнений, домашній, хатній (про кота тощо)3) безпечний, спокійний (про корову тощо)4) культурний; садовий; що культивується5) покірний, слухняний; пасивний6) посередній, банальний; нецікавий7) прісний8) неяскравий, непомітний9) монотонний, одноманітний; похмурий; нудний2. v1) приручати; приборкувати; дресирувати; муштрувати2) одомашнювати3) приручатися, ставати ручним4) смиряти, підкоряти, робити покірним (слухняним)5) підкорятися, смирятися6) пом'якшувати; знебарвлювати; знесилювати; робити нудним (нецікавим)7) розм. розрізувати (розбивати) на частини* * *I [teim]в1) приручений, ручний; приборканий; одомашнений, домашній ( про кішку); безпечний; спокійний ( про корову); ручний ( про людину)2) культурний, що культивується, садовий3) безпечний, нешкідливий; "приборканий (про стихію, енергії); м'який, нестрогий4) слухняний, покірний; пасивний; -"безхребетний", "беззубий"tame behaviour — слухняна /покірна/ поведінка; слухняний, що дотримується розпоряджень
tame author — автор, що не дозволяє собі зайвого
5) посередній, банальний; нецікавий, прісний; неяскравий6) монотонний, сумовитий, одноманітний; нудний (про пейзаж, вид)••II [teim] vtame cat — людина, що легко піддається чужому впливу; = "ганчірка"
1) приручати; приборкувати, дресирувати; одомашнювати; приручатися, робитися ручним2) скоряти, упокорювати; робити покірним, слухнянимto tame smb 's temper — приборкати чийсь норов; остудити чийсь запал
to tame smb 's spirit — зломити чийсь дух; скорятися, упокорюватися
3) пом'якшувати; позбавляти сили; робити нудним, нецікавим; позбавлятися сили; робитися нудним, нецікавим
См. также в других словарях:
неохайний — (про людину який не дотримується чистоти, ладу в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення тощо який не підтримується в чистоті, у порядку), нечепурний, нечупарний; неакуратний (про людину та її зовнішній вигляд, одяг); недбалий (про зовнішній … Словник синонімів української мови
приязний — (про почуття, стосунки тощо; про людину, яка виявляє такі почуття щодо інших), дружелюбний, привітний, прихильний, дружній, доброзичливий, теплий … Словник синонімів української мови
самовідданий — (про людину готовий пожертвувати собою, поступитися особистими інтересами задля добра інших; про вчинки, почуття тощо сповнений самовідданости), саможертовний; подвижницький, жертовний, самозречений, самозречний (сповнений самовідданости,… … Словник синонімів української мови
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
нікчемний — I 1) (про людину ні на що не здатний; про якусь річ який не відповідає певним вимогам); задрипаний (перев. про людину); нещасний, хирний (при звертанні та зі сл. той , цей і под. ужив. для вираження несхвального / зневажливого ставлення до кого / … Словник синонімів української мови
крутий — а/, е/. 1) Майже прямовисний; стрімкий; прот. пологий, положистий. || Урвистий, прямовисний (про берег, стіну урвища). || Високо піднятий, бурхливий (про хвилю, морський прибій). || перен. Дуже сильний, відчутний (про підвищення рівня розвитку… … Український тлумачний словник
ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… … Український тлумачний словник
натхненний — 1) (про людину, її діяльність тощо сповнений натхнення, душевного піднесення), окрилений, розкрилений; одухотворений (сповнений високих помислів, шляхетних почуттів, духовної краси тощо); піднесений (сповнений душевного піднесення, збудження… … Словник синонімів української мови
небажаний — (який не підходить, не подобається кому н.), нев[у]годний; одіозний (який викликає неґативне ставлення до себе); непроханий, непрошений (про людину / взагалі живу істоту який з являється, утручається тощо без запрошення і тому небажаний; про… … Словник синонімів української мови
низький — I 1) (про предмет який має невелику висоту), приземний; невисокий (який не є високим); присадкуватий, приземкуватий (низький і широкий; про будівлю низький і довгий) Пор. малий I, 1) 2) (про людину, тварину який має невеликий зріст; про рослину… … Словник синонімів української мови
хороший — а, е. 1) Який має позитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; прот. поганий. || Який заслуговує схвалення: досконалий. || Схвальний, приємний. || Те саме, що милозвучний. ||… … Український тлумачний словник